Одним з основних критеріїв визначення успішності є участь ЗВО в ґрантових програмах і проєктах. ТНМУ в цій царині має багаторічний власний досвід. На початку 2018 року увагу науковців кафедри медичної реабілітації привернуло оголошення на сайті Європейського офісу програми Еразмус+ про участь у ґрантовому проєкті. Це доволі престижна програма, учасниками якої є понад 150 країн-партнерів, у тому числі й Україна.
Завідувач кафедри медичної реабілітації ТНМУ, професор Ігор Мисула каже, що Еразмус+ є надто масштабна програма Європейського Союзу у сфері освіти, професійної підготовки та мобільності студентської молоді. Коли побачили оголошення, вирішили спробувати й власні сили. Уже на той час ТНМУ був надзвичайно авторитетним закладом освіти, зокрема, в галузі підготовки фізичних терапевтів та ерготерапевтів. Отож сподівалися на успіх. До того наш університет був першим серед медичних вишів, який розпочав готувати фахівців з цього напрямку в Україні й відіграв роль орієнтиру для інших зі створення навчальних планів, програм, практичної підготовки. До конкурсу готувалися ґрунтовно, а вже через пів року надійшла радісна звістка – отримали перемогу, а відтак стали учасниками цього проєкту, куди увійшли й інші ЗВО. Це – три вищі навчальні заклади з України, два з Балтійських країн, Варшавська академія фізичного виховання та університет з міста Порі (Фінляндія). Так сформувалася невелика команда університетів-партнерів, які наразі беруть участь в програмі Еразмус+.
Сам проєкт зорієнтований на те, щоб вдосконалити навчальну програму магістрів за напрямками «фізична терапія» та «ерготерапія». Раніше програма підготовки фізичних терапевтів та ерготерапевтів в українських ЗВО дещо відрізнялася від європейських, але позаяк нинішні орієнтири нашої країни спрямовані на європейські цінності, то дуже важливо й в освіті дотримуватися євростандартів підготовки фахівців.
– Цей проєкт прийшов до нас дуже своєчасно, – твердить професор Ігор Мисула. – Щоправда, в Європі ця спеціальність нині успішно витримує досить жорстку конкуренцію. В Україні ж лише починає набирати обертів і модернізуватися, але потреба в фізичних терапевтах та ерготерапевтах – велика. Це видно з того, якими жаданими на ринку відновного лікування є нині наші випускники. Вони отримують запрошення від реабілітаційних центрів, керівників лікарень, тренажерних залів і спортивних комплексів, тобто є широке поле для професійної реалізації. Єдина вимога до таких фахівців – володіти сучасними європейськими методиками відновної та реабілітаційної медицини. Тому підготовка фізичних терапевтів та ерготерапевтів за сучасними європейськими стандартами стала для нас питанням номер один. Перше, що зробили, коли стали учасниками проєкту, звірили наші навчальні плани з планами європейських навчальних закладів та з’ясували, в чому «неспівпадіння». Відповідно відкорегували наші навчальні плани й узгодили їх між вітчизняними ЗВО – учасниками проєкту. Нині вже всі виші, що є учасники проєкту, користуються новим навчальним планом, за яким згідно з європейськими стандартами навчаємо студентів. Варто сказати, що університети-партнери цього проєкту дуже зацікавлені в нашому університеті, адже мають на меті вивчити наш досвід, зокрема, й щодо впровадження ОСКІ (об’єктивного структурованого клінічного іспиту), бо – це один з елементів підготовки магістрів в Європі. Наразі цей іспит не можна назвати повсякденною практикою в українських закладах, які готують фахівців з фізичної терапії та ерготерапії, хоча хтось і впровадив його елементи. Тому університети-партнери запропонували, щоб ТНМУ поділився власним досвідом і продемонстрував сам процес проведення такого іспиту, щоб у перспективі створити загальноукраїнське положення ОСКІ. Хочу зауважити, що для втілення цього задуму в нас створені всі можливості, насамперед симуляційний центр з потужною матеріальною базою. Попередньо на наших зустрічах у Києві, Ризі, Варшаві ми вже представляли методику проведення ОСКІ, озвучували організаційні питання, які потрібно вирішувати, і це викликало чималий інтерес колег з програми Еразмус+. У березні вже готувалися провести пробні показові іспити ОСКІ для вишів-партнерів. Але почалася пандемія COVID-19, тому чекаємо на поліпшення ситуації, коли буде дозволено зустрічатися чисельнішою аудиторією.
Для університету участь в проєкті Еразмус+ – значима подія. Євросоюз виділив 60 тисяч євро, аби закупити обладнання та кафедра медичної реабілітації укрупнила свою матеріально-технічну базу – придбала чимало новітнього обладнання. Дуже важливо, що воно вже пройшло й перевірку практикою. Скажімо, пацієнти після інсульту, з обмеженою руховою активністю розповідають, що з допомогою нових методик вони відчули значний прогрес у самопочутті, покращився їхній стан здоров’я. Один з відвідувачів побував у центрах реабілітації в Луцьку, Рівному, Львові, але каже, що найбільш позитивний ефект отримав у нашій третій міській лікарні, на базах якої розташована кафедра медичної реабілітації.
Проект Еразмус+ – обопільна вигода для всіх, – переконаний професор Ігор Мисула. – По-перше, для наших студентів, які навчаються за європейськими навчальними планами, по-друге, для нашого університету, авторитет якого зріс і поширився в Європі. І найголовніше, що новітнє обладнання працює на користь пацієнтів, які отримують якісні сучасні послуги з реабілітації, до того ж – безкоштовно.
Нині в цій майстерні здоров’я не лише навчають студентів за сучасними європейськими технологіями, але й повертають пацієнтів до повноцінного життя. Ще до оголошення карантину вдалося побувати в цій просторій залі, начиненій усілякою апаратурою, та побачити все на власні очі. Серед розмаїття нового інвентаря для реабілітації – традиційні в європейських клініках, але новинки для наших медзакладів. Це – мотомеди, реабілітаційні столи, сходи для навчання ходьби, мануальні столики для дрібної моторики, вертикалізатори, бруси з перешкодами для навчання ходьби та багато іншого.
– Найголовніша особливість цього проєкту в тому, що студенти можуть не лише навчатися, вправлятися на сучасній апаратурі, але й у динаміці відстежувати, який вплив вона чинить на пацієнта. Звісно, майбутнім фахівцям цікаво самостійно провести певні реабілітаційні процедури. «Але це непроста наука, – розповідає асистент кафедри медичної реабілітації Юрій Завіднюк, – бо в реабілітації немає дрібниць. Важливо правильно сформувати програму реабілітації, відкорегувати її залежно від динаміки стану пацієнта, повсякчасно тримати в полі зору деталі, як, скажімо, правильно зафіксувати пацієнта на тренажері, підібрати тривалість та інтенсивність навантажень, обрати зручне для хворого положення тіла, допомогти йому виконати ті чи інші рухи й простежити за правильністю їх виконання та безліч інших нюансів. А ще потрібно знати, як мотивувати хвору людину до дії, навчитися правильно оцінювати ефективність обраних заходів. Із здавалося б, дрібних моментів складаються пазли великого реабілітаційного процесу.
Особливо топовими у студентів вважають роботизовані реабілітаційні комп’ютерні системи Пабло і Тімо, бо це надзвичайно новітня технологія, яку наразі впроваджують у більшості європейських реабілітаційних клінік. Спочатку студенти один на одному апробовують апаратуру та спостерігають, як працюють викладачі, а вже згодом відпрацьовують певну навичку безпосередньо з хворими. Завдяки Еразмусу+ майбутні фізичні терапевти мають змогу працювати на сучасній техніці, яка є лише в кількох клініках України. Головне в тому, що за невеликий термін можна досягнути реального результату в реабілітації недужого.
– Така практика є чудовим стартовим майданчиком для наших випускників, – каже Юрій Завіднюк, – бо вони можуть сміливо подавати резюме до найкращих закладів з реабілітації не лише України, але й Європи.» Не кожен дипломований фахівець чи випускник нині в змозі працювати з роботизованими реабілітаційними комплексами, а наші – можуть. Для роботодавців зараз дуже важливо, аби фахівець одразу взявся до виконання професійних обов’язків, а не їхав на курси чи додаткові навчання.
Участь в програмі Еразмус+ посприяла не тільки навчанню студентів, але й розширила сферу професійної компетентності викладачів. Завдяки Еразмусу науковці кафедри мали можливість стажуватися в найкращих реабілітаційних закладах Литви, Латвії, Польщі. Стали повноцінними учасниками реабілітаційного процесу в клініках відновного лікування цих країн. На базі Національного університету фізичного виховання та спорту викладачі й студенти ТНМУ взяли участь у вишколах, які проводили провідні тренери з європейських університетів. Для викладачів підготували широкий спектр тренувальних занять з нейрореабілітації, реабілітації пацієнтів з особливо важкими захворюваннями, після травм, із супутньою патологією та інші. «Відвідуючи такі навчання, кожного разу маємо можливість увібрати той досвід і знання, які за роки праці у фізичній терапії здобули наші європейські партнери. Програма Еразмус+ – це проєкт, який наближує нас до Європи та працює на результат» – зауважує Юрій Завіднюк.
Директор-головний лікар міської лікарні №3 міста Тернополя Юрій Лазарчук зазначає, що завдяки програмі Еразмус+ поліпшили свою матеріально-технічну базу, а відтак підписали угоди з Національною службою здоров’я на медичну реабілітацію хворих неврологічного профілю. Також співпраця з ТНМУ дозволила розширити кадровий ресурс – нині у лікарні працюють фізичні терапевти, асистенти фізичних терапевтів, ерготерапевти, асистенти ерготерапевтів. Це посприяло модернізації реабілітаційної сфери закладу, а відтак збільшився й потік пацієнтів, які потребують відновного лікування. Заняття з хворими проводять на апаратурі європейського класу, це свідчить про високу якість реабілітаційного процесу, що допомагає людям після інсульту, з цереброваскулярними та іншими недугами швидше адаптуватися. Методики, які застосовують науковці ТНМУ, повноцінно повертають пацієнтів до звичного ритму життя.
Лариса ЛУКАЩУК